Л.Костенко. Осінній день березами почавсь

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов, Ми будемо на "ви".
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю, о як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.

Перевод.
Осенний день начало взял с берёз.
А грусть моя творит гравюры буден.
Смогу ли думать о тебе без слёз?
Но говорить об этом мы не будем.

Ты вновь придёшь. И будем мы на "вы".
И ни единый миг наш неподсуден.
Ты грусть в моих глазах переплыви.
Но говорить об этом мы не будем.

Пусть будет так, как я себе велю.
Для сердца путь неимоверно труден.
Я Вас люблю, о как я Вас люблю!
Но говорить об этом мы не будем.



Читать полностью: http://h.ua/story/369690/#ixzz2ynvOiRSp