Published on May 13, 2012 by dremliuk75



Украинская народная песня.
Использованы репродукции картин М.И. Кривенко "Їхав козак на війноньку", Ю. Брандта "Прощання козака",
А.П. Ляха "Максим Кривоніс в бою", а также репродукция вышитой картины неизвестного мастера "Тополя".



Їхав козак на війноньку, сказав - прощай дівчинонько.
Прощай, дівчино, чорнобривонько, їду в чужу сторононьку.
Прощай, дівчино, чорнобривонько, їду в чужу сторононьку.

Дайно дівчино хустину, може я в бою загину.
Темної ночі накриють очі, легше в могилі спочину.

Дала дівчина хустину, козак в боюю загинув.
Гей, серед поля гнеться тополя, та й на козацьку могилу.

Лихії люди насилу взяли нещасну дівчину.
А серед поля гнеться тополя, та й на стрілецьку могилу.

Гнеться тополя додолу, вітер по ній повіває.
А в тій могилі син України вічним же сном спочиває.