http://www.youtube.com/watch?v=r3S7djF9ovI

ТНМК («Танок на майдані Конго»)

Вода

І
У цього моря такий колір, як твого будинку номер.
Я би приїхав, але мій ровер
Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях,
Цей цвях тримає дах невдах.

У цього моря такий подих, як до очей долоні дотик,
А море темне, зовсім як твій поверх,
Але сьогодні не тоді, і зараз я не я,
Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня.

Все тече, я гадав,
Що ти лише вода,
Все тече згори вниз,
Все мине колись.

ІІ
Сиджу на березі, живий-здоровий, справи шито-крито,
Ніяк не здогадатись, що мого туза побито,
Що днями якось я, я піду горами,
Ляжу знаком оклику, слідами напишу теж саме.

Жив-був, був-жив, не притягався, не служив,
Злітав одного разу, але сам розібрав той пазл.
Розірвав малюнок, зруйнував будинок, підняв якоря.
Одна з маленьких трагедій ще одного дня.

Все тече, я гадав,
Що ти лише вода,
Все тече згори вниз,
Все мине колись…

ІІІ
І як у кожній казці, все закінчується добре.
Всі герої живуть до смерті, на сніданок — хлóп’я*
На вечерю — мило, чужі трагедії,
Він, вона, вони, все просто, як аз-букі-вєді.

А я тоді пішов від моря, живий-здоровий, шито-крито,
Отримало давно минуле своє мито.
Не вигадавши ровера, нікому не побудувати шлях,
Цей цвях тримає дах.

Все тече, я гадав,
Що ти лише вода,
Все тече згори вниз,
Все мине колись…

* пластівці